Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008 - страница 170

^ Вивчення генотипів вірусу гепатиту С, циркулюючих серед населення Рівненської області Хоронжевська-Муляр І.С., Мартинюк Г.А., Шевченко Г.М., Рєзников А.П. Рівненська обласна СЕС
Виявлення шляхів поширення вірусного гепатиту С (ГС) і призначення адекватної терапії пов’язані з визначенням генотипів вірусу ГС ( ВГС).

У Центрі молекулярної діагностики (ПЛР-лабораторії) Рівненської обласної СЕС з цією метою застосовується метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням тест-систем «Ампли

Сенс – НСV - генотип», призначеної для визначення 1,2,3, генотипів ВГС (субтипів 1а , 1b, 3а і

генотипу 2).

У 2007 році при генотипуванні 15 зразків плазми крові позитивних на RNK ВГС осіб, генотип 1а не був виявлений. У 12 (80%) осіб було виявлено два найпоширеніші на території області субтипи 1b і 3а: 9 (60%) осіб і 3 (20%) осіб відповідно. У 2 (13,3%) чоловік виявлено генотип 2. Ще у 1 пацієнта виявити генотип ВГС не вдалося.

У той же час у 1996 році за даними Мартинюк Г.А. при генотипуванні 20 сироваток , позитивних на RNK ВГС , генотипи 1а, 2а, 2b не були виявлені . У 85% (17 чол.) було виявлено генотип 1b, у 10% (2 чол.) генотип 3а і у 5% ( 1 чол.) генотип виявити не вдалося.

Таким чином , можна припустити, що за останні 10 років у пацієнтів Рівненської області, позитивних на RNK ВГС, структура генотипів ВГС зазнала змін в сторону зменшення питомої ваги генотипу 1b і збільшення генотипу 3а, виявляється генотип 2. Схожі тенденції відмічені також дослідниками , які вивчали структуру генотипів ВГС в Росії ( Кузін С.М., Крель П.Є., Самохвалов Є.І.)


^ Лікування хронічного обструктивного захворювання легень у практиці сімейного лікаря Христич Т.М., Телекі Я.М. Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
У практиці сімейного лікаря зустрічається безліч захворювань, велика частка яких потребує антибактеріальної терапії. І перед ним стоїть нелегке завдання, а, інколи, запитання : «А який же препарат вибрати?». Тому лікар, а тим паче сімейний, повинен чітко знати спектр та механізм дії препарату, покази та протипокази до застосування, побічні ефекти тощо.

Нами простежено ефективність впливу препаратів «Грамокс А» і «Тос-Май» (Сперко Україна) в амбулаторних умовах на клінічний перебіг ХОЗЛ І стадії у загостренні. Вибір ґрунтувався на факті, що сама велика група – хворі з простим (неускладненим) загостренням ХОЗЛ, у яких ОФВ1 зберігається на рівні більше 50%. У них збудники передбачені: це в більшості випадків – гемофільна паличка і пневмокок, рідше мораксела . Згідно з протоколом (наказ МОЗ України №128 від 19 березня 2007 р.) у цієї категорії пацієнтів препаратами вибору є амоксицилін та макроліди з високою антигемофільною активністю, нема необхідності призначати захищені β-лактами як препарати першого ряду, тому «Грамокс А» рекомендується по 1 капсулі тричі на добу або по 2 капсули двічі на добу незалежно від прийому їжі.

Обстежено 25 хворих на ХОЗЛ І стадії в загостренні. Діагноз встановлювали на підставі загальноприйнятих клініко-інструментальних методів. Хворі приймали «Грамокс А» (500 мг) по 2 капсули двічі на добу 7-10 днів та «Тос-Май» по 1 табл. 4 рази – 5-7 днів («Сперко Україна»). «Тос-Май» належить до протикашльових препаратів, проте об'єднує в собі антибактеріальні, антигрибкові й анестезуючі компоненти (містить декстрометорфану гідробромід, бензокаїн, гуайяколсульфонат калію, бензоат натрію). Пропонується дозування для дорослих по 1-2 табл. 4-6 разів на добу, повільно розсмоктуючи з метою швидкого впливу.

Середні терміни лікування при застосування даної комбінації становили 7-10днів. Препарат скасовувався через 2-3 дні після нормалізації температури тіла чи виникнення побічних явищ у вигляді короткотривалої нудоти, неприємних відчуттів в епігастральній ділянці (у 1 пацієнта). Позитивна динаміка (поліпшення загального стану, нормалізація температури тіла, зменшення кашлю, задишки, покращення відходження харкотиння) на фоні прийому препарату спостерігалася на 3-4 добу в 68,8% пацієнтів, у решти – на 4-5 добу.

Таким чином, застосування амоксициліну у формі препарату «Грамокс А» та засобу «Тос-Май» у лікуванні хворих на ХОЗЛ І стадії є ефективним, зручним, потребує невеликих матеріальних затрат.


^ Острый жировой гепатоз беременных Худойдодова С.Г., Арашова Г.А., Гуломов С.Б. Бухарский Государственный медицинский институт
В период беременности синдром желтуха может развится как осложнение беременности, а также при инфекционных и других патологических состояниях. К развитию желтухи беременных могут привести такие патологические состояние, как неукротимая рвота беременных, холестатический гепатоз беременных, поздний токсикоз беременных с почечно-печеночным синдромом и острый жировой гепатоз беременных. Наиболее важным и сложным является проведение дифференциальной диагностики между острыми вирусными гепатитами и острым жировым гепатозом беременных. Своевременное устоновление правильного диагноза при развитии желтухи у беременных имеет исключительно важное значение, посколько тактика ведения беременных, заболевших вирусным гепатитом, и женщин, развитие желтухи у которых обусловлено патологий беременности, имеет существенные различия. Клинические проявления острого жирового гепатоза разнообразны. Встречается случаи заболевания со скудной клинической симптоматикой, с желтухой и без нее, а также варианты, при которых заболевание протекает бурно неумолимо прогрессирует, приводя к развитию острой печеночно-почечной недостаточности, синдрома диссеминированного внутирсосудистого свертывания (ДВС-синдром) и гибели беременной женщины и ее ребенка. Наиболее типичен вариант течения ОЖГБ, при котором его первые признаки появляются чаще всего между 30-й и 38-й неделей беременности, однако заболеваний может развится и раньше.

Нами изучено история болезни подобной клинической случай, микропрепараты печени и почки.

Больная 22 года направлено в инфекционную больницу с диагнозом: Беременность 35-36 недель. Нефропатия. Анемия I степени. Острый вирусный гепатит неясной этиологии. Анамнез жизни не отягощено. Настоящая беременность первая. Заболевание началось постепенно за 2 недели до госпитализации, появились тяжестьв эпигастральной области, изжога,отрыжка, рвота, присоединилась слабость. Появились желтушность склер, цвет кала и мочи не изменилься. Больная обратилься к врачу на 3й день желтизны. Были проведены срочные лабораторные исследования, в том числе биохимические. С связи с выраженной гиперферментемией заподозрен Острый вирусный гепатит. На второй день болезни были получены результаты иммунологических исследований: маркеры вирусных гепатитов не обнаружены. Заподозрен ОЖГБ и больная была переведена в реанимационное отделение родильного дома. Рекомендовано оперативное родоразрешение, установлено антенатальное гибель плода. После окончания операции через 1 час началось атоническое кровотечение на фоне выраженного ДВС-синдрома. Для остановки которого потребовалось экстренной экстирпации матки. На второй сутки после операции произошло остановка сердца, реанимационные мероприятия эффекта не дали. При патологоанатомическим исследовании выявлены острый жировой гепатоз беременных и выражнные геморрагический синдром. В гистологических микропрепаратов А100 микроскопически жировой дистрофия печени выглядело в виде «гусиная печень», установлены диффузная ожирение печени, также жировая дистрофия почек.

Знание особенностей течения ОЖГБ, способствует к своевременному дифференциально-диагностическим мероприятиям, также повышению эффективности лечения и благоприятного исхода болезни.



0469771222886603.html
0469886138955083.html
0470019445591407.html
0470117888594785.html
0470268818465213.html